ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОЦЕСУ ЕКСТРАГУВАННЯ НА МАКРОЕЛЕМЕНТИ ТА ОРГАНІЧНІ КИСЛОТИ З ЕКСТРАКТІВ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31548/humanhealth.1.2025.50Ключові слова:
біологічно активні речовини, звіробій, подорожник, лимонна, яблучна та аскорбінова кислотиАнотація
Харчування людини має безпосередній вплив на здоров’я всього організму і є невід’ємною умовою здорового способу життя. Раціональне вживання харчових продуктів, в тому числі напоїв, дозволяє отримати важливі для організму елементи, що призводять до високої працездатності, руху, активності протягом життя. Питаннями здорового харчування з року в рік займаються вчені різних країн, адже здоров’я людини – це найважливіше, що може бути на світі. Тому вилучення з лікарської рослинної сировини біологічно активних речовин із застосуванням процесу екстрагування і додавання такого екстракту до напоїв в цьому аспекті є актуальним завданням сьогодення. Метою даної наукової роботи було дослідження процесу екстрагування при переході таких макроелементів як калій, кальцій та магній та органічних кислот (яблучної, лимонної, аскорбінової) зі звіробою та подорожника у водний екстракт за різних температурних режимів. Матеріалами для проведення досліджень була лікарська рослинна сировина – звіробій та подорожник. Визначення кількості макроелеменетів здійснювали за допомогою методу полуменевої фотометрії, вміст органічних кислот визначали з використанням титриметричного методу. Встановлено оптимальний температурний режим для вилучення калію, що відповідає 30…40 0С, кальцію, для якого характерною є температурний режим в межах 40…50 0С та магнію в діапазоні 20…30 0С, при якій отримується максимальна їх кількість. За вищих температур спостерігається зменшена залишкова кількість макроелементів у екстрактах з подорожника та звіробою, що призводить до їх руйнування. Досліджено, що збільшення температури від 50 до 60 0С призводить до збільшення вмісту яблучної та лимонної кислот в екстрактах зі звіробою та подорожника вдвічі, а підвищені кількості аскорбінової кислоти в екстракті зі звіробою спостерігалися при температурах 60…70 0С, а в екстракті з подорожника – в діапазоні температур 40…50 0С. Практична цінність роботи полягає у можливості використання екстрактів зі звіробою та подорожника для додавання в напої з метою збільшення кількості біологічно активних речовин та створення харчової продукції з профілактично-лікувальними властивостями.
Посилання
Anzina, K., & Gudzenko, A. (2022). Research of the quantitative content of micro and macro elements teucrium Chamaedrys L. Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ» (рр. 187–188). Zurich, Switzerland. doi:10.36074/logos-12.08.2022.59.
Arceusz, A., Wesolowski, M. & Radecka, I. (2011). Macro- and microelements in some herbal drug raw materials and their water extracts consumed in Poland. Open Chemistry, 9(5), 917-924. doi:10.2478/s11532-011-0083-x.
Barnes, J., Anderson, L.A., & Phillipson, D.J. (2001). St John's wort (Hypericum perforatum L.): a review of its chemistry, pharmacology and clinical properties. J. Pharm. Pharmacol , 53, 583– 600.
Bogomaz, A. I., & Vasylyshyn, O. V. (2021). Food additives and their influence on the human body. Editorial board, 96.
Cormick, G. & Belizán, J.M. (2019). Calcium Intake and Health. Nutrients, 11, 1606. doi:10.3390/nu11071606.
Danylchuk, G. A., Petrova, O. I., & Strikha, L. O. (2020). Technology of canning fruits and vegetables. Mykolaiv: National Agrarian University.
Derkach, T., & Starikova, O. (2019). Variation of chemical composition of medicinal herbs of different producers. Journal of Chemistry and Technologies, 27(1), 79-91/ doi:10.15421/091909.
Duchenko, M.A., Demeshko, O.V., & Romanova, S.V. (2017). Qualitative and quantitative determination of organic acids of Gleditsia Triacanthos. Collection of scientific works of employees of NMAPO named after P. L. Shupyka, 27, 55–60.
Golovko T. M., Pogozhih M. I., Golovko M. P., Prymenko V. G., & Gelikh A. O. (2023). Scientific justification of the technologies of dietary supplements and food products enriched with essential mineral substances: monograph. Kharkiv: DBTU. 297 p.
Gontova, T. M., Gaponenko, V. P., Proskurina, K. I., Mashtaler, V. V., & Mala, O. S. (2019). Determination of the qualitative composition and quantitative content of fatty and organic acids in the leaves of Rhododendron purdomii (Rhododendron purdomii R.) by the method of gas chromatography with a mass spectrometric detector. Management, economy and quality assurance in pharmacy, 3(59), 12-17.
Gopanchuk, L. (2024). Safety and quality of food as a guarantee of a healthy lifestyle. Scientific Collection "InterConf", 188, 377–384. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/5384.
Grillo A, Salvi L, Coruzzi P, Salvi P, & Parati G. (2019). Sodium Intake and Hypertension. Nutrients, 11(9), 1970. doi:10.3390/nu11091970.
Gussie, G., Wellington, P., & Harvey, G. (1966). A Titrimetric Method for Determining Organic Acids and Bases in Urine. Clinical Chemistry, 12(1), 830–836. doi:10.1093/clinchem/12.12.830.
Khortetska T. V., H. P. Smoilovska, O. V. Mazulin. (2013). Study of the composition of macro- and microelements of Plantago media L. flora of Ukraine. Actual issues of pharmaceutical and medical science and practice, 1, 12-14.
Khortetska T.V. & Smoilovska H.P. (2017). Study of ascorbic acid content in plantagomedial leaves. Taplantagoaltissimal.
Kobeasy, M.I., Abdel-Fatah, Os.M., Abd El-Salam, S.M., Mohamed, Z.El-Ola M. (2011). Biochemical studies on Plantago major L. and Cyamopsis tetragonoloba L. International Journal of Biodiversity and Conservation, 3 (3), 83–91.
Kuznetsova, V. Yu., Kyslychenko, V. S., & Suschuk, N. A. (2016). Study of carboxylic acids of the thick extract of buckwheat grass. Phytotherapy, 3, 54-56.
Makarchuk V. (2023). Qualification work on the topic "Fharmacognostic study of the traveler a large range of varieties." Kharkiv: National Pharmaceutical University.
Najeeb, S., Zafar, M.S., Khurshid, Z., Zohaib, S., & Almas, K. (2016). The Role of Nutrition in Periodontal Health: An Update. Nutrients, 8(9), 530. doi:10.3390/nu8090530.
Naumova, N., Lukin, A., Velisevich, E., Minashina, I., Pirozhinsky, S. & Eremina, Y. (2022). On adulteration of fruit and berry raw materials. Élelmiszervizsgálati Közlemények, 68, 3740-3745. doi:10.52091/EVIK-2022/1-2-ENG.
Preedy, V.R., & Watson, R.R. (2019). Flour and Breads and Their Fortification in Health and Disease Prevention. London: Academic Press.
Rodan, A.R. (2017). Potassium: friend or foe? Pediatr Nephrol, 32, 1109–1121. doi:10.1007/s00467-016-3411-8.
Sacks, G., & Robinson, E. (2018). Investing for Health: Potential Mechanisms for the Investment Community to Contribute to Obesity Prevention and Improved Nutrition. Curr Obes Rep., 7, 211–219. doi:10.1007/s13679-018-0314-y.
Sereda, P.I., & Maksyutina, N.P. Pharmacognosy. Medicinal and plant raw materials and phytoremedies. (2006). Vinnitsa: New book.
Shemet, V., & Gulay, O. (2023). Food supplements of natural origin: a brief overview. Commodity bulletin, 1(16), 6-18. doi:10.36910/6775-2310-5283-2023-17-1.
Simakhina, G.O., Stetsenko, N.O. & Naumenko, N.V. (2016). Biologically active substances in food technologies: textbook. Kyiv, National University of Food technology.
Slobodyaniuk, N.M., Zheplinska, M.M., Popova, I.V., Vasyliv, V.P., Mushtruk, M.M., Gudzenko, M.M., & Sarana, V.V. (2021). Health and preventive products with extracts of medicinal herbs and non-traditional raw materials: monograph. Kyiv: Yamchinsky LLC.
Sodomora O. O. (2022). Monosodium Glutamate: Mechanisms of Action and Role in the Development of Structural Changes of Organs and Systems (Literature Review. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 7(2), 40-48. doi: 10.26693/jmbs07.02.040.
Varvara, M., Bozzo, G., Disanto, C., Pagliarone, C., & Celano, G. (2016). The use of the ascorbic acid as food additive and technical-legal issues. Italian Journal of Food Safety, 5. doi:10.4081/ijfs.2016.4313.
Zaslavskyi, O., Kozych, O., Kozych, N., & Velikanov, O. (2016). Microelement composition of sugar of different origin. Food resources, 4(06), 249–252. URL: https://iprjournal.kyiv.ua/index.php/pr/article/view/316.
Zazulya, Y. T. (2023). Prospects for expanding the production of environmentally friendly products in Ukraine (Doctoral dissertation, Ternopil, ZUNU).
Zheplinska, M., Mushtruk, M., Vasyliv, V., & Gorenkov, K. (2023). Drinks using extracts of medicinal plant raw materials. Human and nation’s Health, 1, 37-48. doi:10.31548/humanhealth.1.2023.37.
Zheplinska, M., Vasyliv, V., Deviatko, O., Ulianko, S., & Kanivets, N. (2022). Research of Wheat Fiber with Pumpkin Pectin Plant Additive. Advances in Design, Simulation and Manufacturing V, 237–246. doi:10.1007/978-3-031-06044-1_23.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Здоров'я людини і нації
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Усі матеріали розповсюджуються згідно з умовами міжнародної публічної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International Public License, що дозволяє іншим поширювати статтю з визнанням авторства та першої публікації в цьому журналі.
